Оригинал взят у
npubop в Бомж
Їду я в електричці. Входить бомж. Синяк синцем. Морда опухла. На вигляд років тридцять.
Озирнувшись, починає:
- Громадяни панове, три дні не їв. Чесно. Красти боюся, бо сил немає втекти. А їсти дуже хочеться. Подайте, хто скільки зможе. На лице не дивіться, п'ю я. І те, що дасте, напевно, теж проп'ю! - І пішов по вагону.
Народ у нас добрий - швидко накидали бомжу рублів п'ятсот.
В кінці вагону бомж зупинився, повернувся до пасажирів і вклонився в ноги.
- Спасибі, громадяни-панове. Дай Вам всім Бог!
І тут раптом сидячий у останнього вікна злобного вигляду мужик, чимось схожий на селекціонера Лисенко, тільки в окулярах, раптом як закричить на бомжа.
- Мразь, гнида, жебракувати, сука. Грошей просиш. А мені, може, сім'ю нічим годувати. А мене, може, звільнили третього дня. Але я, от, не прошу, як ти, мразь.
( Read more... )
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Їду я в електричці. Входить бомж. Синяк синцем. Морда опухла. На вигляд років тридцять.
Озирнувшись, починає:
- Громадяни панове, три дні не їв. Чесно. Красти боюся, бо сил немає втекти. А їсти дуже хочеться. Подайте, хто скільки зможе. На лице не дивіться, п'ю я. І те, що дасте, напевно, теж проп'ю! - І пішов по вагону.
Народ у нас добрий - швидко накидали бомжу рублів п'ятсот.
В кінці вагону бомж зупинився, повернувся до пасажирів і вклонився в ноги.
- Спасибі, громадяни-панове. Дай Вам всім Бог!
І тут раптом сидячий у останнього вікна злобного вигляду мужик, чимось схожий на селекціонера Лисенко, тільки в окулярах, раптом як закричить на бомжа.
- Мразь, гнида, жебракувати, сука. Грошей просиш. А мені, може, сім'ю нічим годувати. А мене, може, звільнили третього дня. Але я, от, не прошу, як ти, мразь.
( Read more... )